Іван Ліберман: Час показав, що слово “люстрація” себе виїло, як юридично, так і морально!

25 червня 202012:29

Нині Конституційний суд України розглядає справу про конституційність положень закону “Про очищення влади”.

Закон про люстрацію набув чинності у жовтні 2014 року. Він обмежує право високопоставлених чиновників часів Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5 – 10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.

У висновках Венеціанської комісії та Європейського суду з прав людини йдеться, що люстрація є припустимою в демократичних суспільствах. Однак, багато хто в Україні вважає, що люстрація у тому вигляді, в якому вона застосовувалась і застосовується, є надто тотальною й відповідальність таки повинна бути індивідуальною.

Кабінет Міністрів планує внести до парламенту новий законопроект про люстрацію, мотивуючи це тим, що, згідно з численними рішеннями ЄСПЛ і судів загалом, з держави Україна на користь люстрованих стягуються ледь не щомісяця шалені суми коштів. Тож, диспозицію необхідно переглядати аби уникнути у цьому контексті мільйонних витрат з державної скарбниці.

Ситуацію ексклюзивно коментує відомий адвокат, доктор права Іван Ліберман:

“Я вважаю, що слово “люстрація” морально себе виїло. Надто часто його застосовували. Чиновники і політики перегодували цим словом людей, котрі прагнули й прагнуть справедливості. По суті, це слово несе в собі поняття “зміни” і “справедливості”. Однак, з причини того, що ним, як я вже сказав, перегодували соціум, ми маємо зворотній ефект: люди вже відкашлюють це слово і сприймають його вкрай критично на різних рівнях – побутовому, політичному та міжнародному.

Тому, вважаю, що від цього слова вже потрібно відмовлятися і знайти нове визначення. Потрібно справді з чистого аркуша встановити чіткі критерії, конкретні правила застосування люстрації, перереєстрації, видозмінення тощо задля того, щоб поновити надію в Україні у людей всіх рівнів та всіх прошарків, професій, статей. Необхідно вселити нову віру в абсолютно нове поняття, котре буде закріплено на законодавчому рівні і матиме нову рушійну конструктивну силу, що приведе насправді до реальних змін і росту справедливості в усьому тому, що підпадає під сьогоднішнє слово “люстрація”.

Доктор права Іван Ліберман переконаний, що в таких дискусійних і тонких питаннях потрібно діяти філігранно, а не, як кажуть в народі, “перти буром”:

“Якби політики працювали не сокирним шляхом, не шляхом екскаватору і грейдеру, а шляхом скальпелю при минулих владах (я тут маю на увазі не кількість президентів чи парламентів, а владах – законодавчій, регіональних та місцевих), якби на усіх цих трьох рівнях все відбувалося скальпельно, то, зрозуміло, що результати були б набагато кращими й виглядали б набагато професійнішими: не було б оцих ораторів, які захоплювали аудиторію і несли цю аудиторію в нікуди з потужною швидкістю.

Час показав, що слово “люстрація” себе виїло як юридично, так і морально! І тому стало зрозуміло, що політики загнали людей в морально-емоційне піке, котре спричинило повну зневіру до правди і справедливості”, – підсумував адвокат Іван Ліберман.

Автор: Сергій Дойко